Гонорар

13. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ. ГОНОРАР.

13.1. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

13.1.1. Ордер — письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

13.1.2. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

13.1.3. Адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

13.2 Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

13.2.1. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги.

13.2.2. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

13.3. Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо: доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката; результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

13.3.1. У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

13.4. Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

13.5. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

ГОНОРАР. ПЛАТА ЗА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ (ГОНОРАР)
Розмір плати за правову допомогу встановлюється у договірному порядку між клієнтом і Колегією. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати правової допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому законодавством. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. Київська обласна колегія адвокатів вважає, що гонорар є формою одержання винагороди за надання правової допомоги клієнтам; він має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Практично всі справи клієнтів є особливими і такими, що, безумовно, потребують індивідуального підходу до їх вирішення, але, разом з тим, усі ці справи можуть мати єдиний універсальний вимір – грошовий (майновий). Питання гонорарних відносин та гонорарної політики є найделікатнішим. Виконуючи побажання своїх клієнтів, а також враховуючи Правила, пропонується декілька форм оплати гонорарів за надання правової допомоги, а саме: гонорар фіксований – сплачується одноразово, що дає змогу клієнтам повністю спланувати витрати; гонорар фіксований поетапний – оплачується щотижня, щомісяця, щокварталу, поетапно тощо, що дає змогу клієнтам планувати витрати; гонорар погодинний – облік витраченого часу, заснований на погодинних ставках, які залежать від посади, рівня кваліфікації і досвіду тощо; оплачується відповідно до виставлених рахунків, що дає змогу клієнтам у повному обсязі контролювати реально витрачений час, вартість і витрати.

Обґрунтування гонорару
Відповідно до Правил фактори, які беруться до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, можуть включати в себе: обсяг часу і роботи, потрібний для належного виконання доручень клієнтів; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручень клієнтів; необхідність досвіду для їх успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручень клієнтів перешкоджатиме прийняттю інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль у досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно термінів виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності. Однак слід взяти до уваги, що жоден із цих факторів не має самодостатнього значення – вони взаємозв’язані щодо обставин кожного конкретного випадку.

Фактичні видатки (витрати)
Згідно з Правилами, гонорар не включає кошти, що мають сплачуватись клієнтами на покриття фактичних витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги. Київська обласна колегія адвокатів вважає, що видами передбачуваних фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручень, можуть бути: оплата роботи фахівців, висновки яких є необхідними для належного надання правової допомоги, транспортні витрати, витрати на відрядження, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, витрати на охорону тощо.